Return to Video

Досягнення пам'яті, на які здатний кожен

  • 0:01 - 0:04
    Я б хотів попросити вас заплющити очі.
  • 0:06 - 0:11
    Уявіть, що ви стоїте перед
    вхідними дверима свого дому.
  • 0:12 - 0:15
    Зауважте колір дверей,
  • 0:15 - 0:17
    матеріал, з якого вони виготовлені.
  • 0:19 - 0:25
    Тепер уявіть собі групу
    огрядних нудистів на велосипедах.
  • 0:25 - 0:26
    (Сміх)
  • 0:27 - 0:29
    Вони змагаються
    у голому велопробігу
  • 0:29 - 0:32
    і направляються прямо
    у ваші вхідні двері.
  • 0:32 - 0:34
    Мені треба, щоб ви це справді бачили.
  • 0:34 - 0:38
    Вони тяжко-важко крутять педалі,
    з них ллється піт,
  • 0:38 - 0:40
    їх носить туди-сюди.
  • 0:41 - 0:44
    І вони вганяються прямо
    у вхідні двері вашого дому.
  • 0:46 - 0:49
    Велосипеди розлітаються,
    колеса котяться повз вас,
  • 0:49 - 0:51
    спиці опиняються в
    найнесподіваніших місцях.
  • 0:53 - 0:57
    Переступіть поріг вашого дому
    і перейдіть у вестибюль, коридор
  • 0:57 - 0:58
    чи що там у вас знаходиться,
  • 0:59 - 1:02
    і зверніть увагу на якість освітлення.
  • 1:02 - 1:07
    Світло падає на монстра Коржика.
  • 1:09 - 1:13
    Коржик махає вам рукою,
    вмостившись на гнідому коні.
  • 1:13 - 1:15
    Цей кінь вміє говорити.
  • 1:15 - 1:20
    Ви відчуваєте, як вас ніс лоскоче
    блакитна шерсть Коржика.
  • 1:20 - 1:24
    Понюхайте вівсяне печиво з родзинками,
    яке він от-от закине у свій рот.
  • 1:24 - 1:26
    Пройдіть повз нього.
  • 1:26 - 1:28
    Пройдіть повз в нього у свою вітальню.
  • 1:28 - 1:31
    Задійте свою уяву на повну потужність
  • 1:31 - 1:34
    і побачте у вітальні Брітні Спірс.
  • 1:34 - 1:39
    Напівоголена, вона танцює
    на вашому столику
  • 1:39 - 1:42
    і співає
    "Hit Me Baby One More Time".
  • 1:42 - 1:45
    Потім пройдіть за мною у свою кухню.
  • 1:45 - 1:49
    В кухні по підлозі пролягає
    дорога з жовтої цегли,
  • 1:49 - 1:55
    і з вашої духовки вам назустріч
    крокують Дороті, Бляшаний Лісоруб,
  • 1:55 - 1:58
    Страшило та Лякливий Лев
    з "Чарівника Країни Оз",
  • 1:58 - 2:00
    пліч-о-пліч, підстрибом
    прямують до вас.
  • 2:00 - 2:03
    Гаразд. Розплющіть очі.
  • 2:05 - 2:08
    Розкажу вам про вельми
    чудернацьке змагання,
  • 2:08 - 2:11
    яке проходить щовесни
    в Нью-Йорку.
  • 2:11 - 2:14
    Воно називається –
    Чемпіонат США з пам'яті.
  • 2:15 - 2:17
    І я мав честь висвітлювати
    це змагання кілька років тому
  • 2:17 - 2:19
    як науковий журналіст,
  • 2:19 - 2:25
    очікуючи, що воно буде щось
    на кшталт Суперкубка геніїв.
  • 2:25 - 2:29
    Там була група чоловіків
    і декілька панянок,
  • 2:29 - 2:32
    які дуже різнилися віком
    і рівнем особистої гігієни.
  • 2:33 - 2:35
    (Сміх)
  • 2:36 - 2:39
    Вони запам'ятовували
    сотні випадкових чисел,
  • 2:39 - 2:41
    побачивши їх лише один раз.
  • 2:41 - 2:45
    Запам'ятовували імена
    десятків і десятків незнайомців.
  • 2:46 - 2:49
    Запам'ятовували цілі
    вірші за лічені хвилини.
  • 2:49 - 2:51
    Вони змагалися в тому,
    хто зможе якомога швидше
  • 2:51 - 2:54
    запам'ятати порядок карт
    в перетасованій колоді.
  • 2:55 - 2:57
    Я був вражений, це було неймовірно.
  • 2:57 - 3:00
    Ці люди мусять бути
    природною аномалією.
  • 3:00 - 3:03
    Я почав говорити з кількома
    учасниками змагання.
  • 3:03 - 3:07
    Цього хлопця звати Ед Кук,
    він приїхав з Англії,
  • 3:07 - 3:09
    де він славиться чи не
    найвправнішою пам'яттю.
  • 3:09 - 3:12
    Я сказав йому: "Ед,
  • 3:13 - 3:14
    коли ти зрозумів, що ти геній?"
  • 3:15 - 3:17
    Ед відповів, "Я не геній.
  • 3:17 - 3:20
    Насправді я маю пересічну пам'ять.
  • 3:20 - 3:23
    Кожен, хто тут змагається,
    розкаже вам, що має
  • 3:23 - 3:25
    лише пересічну пам'ять.
  • 3:25 - 3:32
    Ми всі натренувалися, щоб виконувати
    ці вкрай дивовижні трюки з пам'яттю,
  • 3:32 - 3:34
    використовуючи арсенал
    древніх прийомів,
  • 3:34 - 3:37
    придуманих дві з половиною
    тисячі років тому в Греції,
  • 3:37 - 3:42
    тих самих, якими послуговувався Цицерон
    для запам'ятовування своїх промов
  • 3:42 - 3:45
    і якими користувалися середньовічні
    вчені, аби вивчити цілі книги".
  • 3:46 - 3:49
    І я сказав, "Ого. Чому я тільки тепер
    уперше про це чую?"
  • 3:50 - 3:53
    Ми вийшли з зали,
    де проходили змагання,
  • 3:53 - 3:59
    і Ед, чудесний, кмітливий, але
    дещо дивакуватий англієць,
  • 3:59 - 4:04
    каже мені, "Джош,
    ти – американський журналіст.
  • 4:04 - 4:05
    Ти знайомий з Брітні Спірс?"
  • 4:06 - 4:10
    Я йому: "Що? Ні. Для чого тобі це?"
  • 4:11 - 4:13
    "Тому що я дуже хочу
    навчити Брітні Спірс,
  • 4:13 - 4:16
    як запам'ятати порядок карт
    в перетасованій колоді
  • 4:16 - 4:18
    на американському телебаченні.
  • 4:18 - 4:21
    Я доведу світу, що кожен
    здатний зробити це".
  • 4:21 - 4:24
    (Сміх)
  • 4:26 - 4:30
    Я кажу йому, "Я, звісно, не Брітні Спірс,
  • 4:30 - 4:32
    але, можливо, ти зможеш навчити мене.
  • 4:32 - 4:35
    Тобі з чогось же треба почати?"
  • 4:35 - 4:38
    І це був початок моєї
    дуже дивної пригоди.
  • 4:39 - 4:42
    В результаті я провів
    найкращу частину наступного року,
  • 4:42 - 4:44
    не тільки тренуючи власну пам'ять,
  • 4:44 - 4:45
    а й досліджуючи її,
  • 4:45 - 4:47
    намагався зрозуміти
    як вона працює,
  • 4:47 - 4:49
    чому інколи не працює
  • 4:50 - 4:52
    та який потенціал приховує.
  • 4:52 - 4:54
    Я зустрівся з багатьма
    дуже цікавими людьми.
  • 4:54 - 4:56
    Цього чоловіка звати І Пі.
  • 4:56 - 4:59
    Він страждає на амнезію і має
  • 4:59 - 5:01
    чи не найгіршу пам'ять в світі.
  • 5:01 - 5:03
    Його пам'ять настільки дірява,
  • 5:03 - 5:06
    що він навіть не пам'ятав,
    що у нього провали пам'яті,
  • 5:06 - 5:08
    і це неймовірно.
  • 5:08 - 5:10
    І це була така дуже трагічна постать,
  • 5:10 - 5:15
    але він був яскравим прикладом,
    як наші спогади визначають ким ми є.
  • 5:16 - 5:19
    На протилежній стороні
    спектра був цей чоловік.
  • 5:19 - 5:22
    Це Кім Пік, він був прообразом
    героя Дастіна Гоффмана
  • 5:22 - 5:24
    у фільмі "Людина дощу".
  • 5:24 - 5:28
    Ми провели півдня разом
    у бібліотеці в Солт-Лейк-Сіті,
  • 5:28 - 5:30
    запам'ятовуючи телефонні книги,
  • 5:30 - 5:33
    і це було захопливо.
  • 5:33 - 5:36
    (Сміх)
  • 5:36 - 5:40
    Згодом я прочитав
    цілу низку трактатів про пам'ять,
  • 5:40 - 5:44
    які були написані латиною
    понад дві тисячі років тому,
  • 5:44 - 5:47
    в часи античності, і пізніше,
    в епоху Середньовіччя.
  • 5:47 - 5:50
    Я навчився багато цікавого.
  • 5:51 - 5:53
    Одна з таких прецікавих речей –
  • 5:53 - 5:55
    колись в давнину
  • 5:56 - 6:02
    ця ідея мати натреновану,
    вишколену, виплекану пам'ять
  • 6:02 - 6:06
    не була нітрохи такою чужою,
    як нам сьогодні здається.
  • 6:07 - 6:11
    В давнину люди вкладали ресурси
    та зусилля у свою пам'ять,
  • 6:11 - 6:15
    ретельно заповнюючи її вмістом.
  • 6:17 - 6:18
    Протягом останніх тисячоліть
  • 6:18 - 6:21
    ми винайшли низку технологій –
  • 6:21 - 6:23
    від абетки до манускрипту,
  • 6:23 - 6:26
    до рукописних книг,
    друкарства, фотографій,
  • 6:26 - 6:28
    комп'ютера, смартфона –
  • 6:28 - 6:31
    це суттєво полегшило
  • 6:31 - 6:33
    процес створення зовнішньої пам'яті,
  • 6:33 - 6:39
    процес делегування цієї
    фундаментальної людської здатності.
  • 6:40 - 6:43
    Ці технології уможливили існування
    нашого сучасного світу,
  • 6:43 - 6:44
    але вони також змінили нас.
  • 6:45 - 6:47
    Наша культура стала іншою,
  • 6:47 - 6:50
    і насмілюся стверджувати,
    що наше мислення теж змінилося.
  • 6:50 - 6:53
    Не маючи великої необхідності
    щось запам'ятовувати,
  • 6:53 - 6:55
    ми, здається, забули як це робити.
  • 6:56 - 6:58
    Одне з останніх місць на Землі,
    де ви все ще знайдете
  • 6:58 - 7:04
    людей, запалених цією ідеєю
    натренованої, вишколеної,
  • 7:04 - 7:06
    виплеканої пам'яті, – це на цьому
    унікальному змаганні.
  • 7:06 - 7:08
    Воно не надто унікальне,
  • 7:08 - 7:10
    подібні змагання є
    по всьому світу.
  • 7:10 - 7:14
    І я був захоплений, я хотів знати,
    як ці люди досягли таких вершин.
  • 7:15 - 7:19
    Кілька років тому група вчених
    Університетського коледжу Лондона
  • 7:19 - 7:22
    привела низку чемпіонів
    з пам'яті в лабораторію.
  • 7:22 - 7:23
    Вони хотіли знати:
  • 7:23 - 7:26
    Чи мізки цих хлопців
  • 7:26 - 7:29
    якось відрізняються
    від решти людських мізків?
  • 7:29 - 7:31
    Відповідь була негативна.
  • 7:33 - 7:35
    Чи вони розумніші за всіх інших?
  • 7:35 - 7:39
    Вони дали їм низку тестів на мислення,
    і відповідь знову була негативна.
  • 7:39 - 7:42
    Щоправда, була одна цікава
    та разюча відмінність
  • 7:42 - 7:44
    між мізками чемпіонів з пам'яті
  • 7:44 - 7:47
    та людей із контрольної групи,
    з якими їх порівнювали.
  • 7:48 - 7:51
    Коли чемпіонів тестували
    на томографі,
  • 7:51 - 7:54
    сканували їхні мізки,
    коли вони запам'ятовували номери,
  • 7:54 - 7:57
    людські обличчя і фото сніжинок,
  • 7:57 - 8:02
    вони виявили, що у чемпіонів
    активувалися інші ділянки мозку,
  • 8:02 - 8:03
    ніж у решти.
  • 8:03 - 8:07
    Вони використовували,
    чи начебто використовували
  • 8:07 - 8:11
    ділянку мозку, яка відповідає за
    просторову пам'ять та орієнтування.
  • 8:12 - 8:13
    Чому так?
  • 8:13 - 8:16
    І чи можемо ми щось з цього навчитися?
  • 8:18 - 8:25
    Змагання з пам'яті схожі
    на своєрідну гонку озброєнь,
  • 8:25 - 8:30
    коли кожного року хтось придумує
    найкращу техніку запам'ятовування,
  • 8:30 - 8:32
    а суперники мусять доганяти.
  • 8:32 - 8:34
    Це мій друг Бен Прідмор,
  • 8:34 - 8:36
    триразовий чемпіон
    по запам'ятовуванню.
  • 8:36 - 8:41
    На його столі навпроти нього
    лежать 36 перетасованих колод
  • 8:41 - 8:44
    гральних карт, які він спробує
    запам'ятати протягом години
  • 8:44 - 8:48
    за допомогою методу,
    що його він придумав і відшліфував.
  • 8:48 - 8:51
    Він послуговувався схожим методом,
  • 8:51 - 8:58
    щоб запам'ятати точний порядок
    4140 випадкових двійкових цифр
  • 8:58 - 9:00
    за півгодини.
  • 9:00 - 9:01
    (Сміх)
  • 9:01 - 9:03
    Так.
  • 9:04 - 9:06
    Хоча існує чимало методів запам'ятовування
  • 9:06 - 9:10
    у таких змаганнях,
  • 9:10 - 9:13
    всі ці техніки зводяться
  • 9:13 - 9:15
    до того, що психологи називають
  • 9:16 - 9:19
    "деталізованим кодуванням".
  • 9:19 - 9:22
    Його добре ілюструє
    дотепний парадокс,
  • 9:22 - 9:25
    знаний як парадокс Пекаря/пекаря,
    який звучить так:
  • 9:25 - 9:28
    Якщо я скажу двом людям
    запам'ятати однакове слово,
  • 9:28 - 9:30
    і якщо я скажу вам,
  • 9:30 - 9:34
    "Запам'ятайте,
    є чоловік на ім'я Пекар".
  • 9:34 - 9:35
    Таке його прізвище.
  • 9:35 - 9:40
    І я кажу вам, "Запам'ятай,
    є чоловік-пекар".
  • 9:40 - 9:41
    Добре?
  • 9:41 - 9:45
    Коли-небудь згодом
    я приходжу до вас і кажу,
  • 9:45 - 9:48
    "Чи ви пам'ятаєте,
    що я вам казав раніше?
  • 9:48 - 9:50
    Чи ви пам'ятаєте, що це було?"
  • 9:50 - 9:54
    Людина, якій сказали, що чоловік має
    прізвище Пекар
  • 9:54 - 9:57
    з меншою ймовірністю
    запам'ятає те саме слово,
  • 9:57 - 10:00
    ніж людина, якій сказали,
    що професія чоловіка була пекар.
  • 10:00 - 10:03
    Те ж слово, і такий різний обсяг
    пригаданого; це дивно.
  • 10:03 - 10:05
    В чому справа?
  • 10:05 - 10:10
    В тому, що прізвище Пекар
    нічого для вас не означає.
  • 10:10 - 10:14
    Воно цілковито відірване
    від інших ваших споминів,
  • 10:14 - 10:16
    які витають у вашій голові.
  • 10:16 - 10:19
    Але загальний іменник "пекар" -
    ми знаємо пекарів.
  • 10:19 - 10:21
    Пекарі носять кумедні білі капелюхи.
  • 10:21 - 10:23
    На руках пекарів - борошно.
  • 10:23 - 10:25
    Пекарі пахнуть, коли приходять
    додому з роботи.
  • 10:25 - 10:27
    Можливо, ми навіть знаємо пекаря.
  • 10:27 - 10:29
    І вперше почувши це слово,
  • 10:29 - 10:31
    ми починаємо прив'язувати
    до нього асоціації,
  • 10:31 - 10:35
    що спрощує пошук слова
    колись в майбутньому.
  • 10:36 - 10:40
    Вся технологія, яка стоїть
    за цими змаганнями з пам'яті,
  • 10:40 - 10:44
    і вся технологія кращого
    запам'ятовування речей у житті,
  • 10:44 - 10:48
    зводиться до пошуку методів перетворення
    Пекарів з великої букви П
  • 10:48 - 10:50
    в пекарів
    з маленької букви п -
  • 10:50 - 10:53
    щоб взяти інформацію,
    якій бракує контексту,
  • 10:53 - 10:55
    значущості та змісту,
  • 10:55 - 10:57
    і змінити її так,
  • 10:57 - 11:01
    щоб вона стала змістовною
    в світлі усіх інших речей,
  • 11:01 - 11:03
    які знаходяться у вашій голові.
  • 11:05 - 11:08
    Одну з найпродуманіших методик,
    яка це уможливлює,
  • 11:08 - 11:11
    винайшли дві з половиною
    тисячі років тому в Античній Греції.
  • 11:12 - 11:14
    Вона отримала назву палац пам'яті.
  • 11:14 - 11:16
    Історія створення методики така:
  • 11:17 - 11:22
    На одному бенкеті був поет Сімонід.
  • 11:22 - 11:24
    Його найняли, щоб розважати гостей,
  • 11:24 - 11:27
    тому що в ті часи, якщо ти хотів
    провести мегакруту вечірку,
  • 11:27 - 11:30
    ти не наймав діджея, ти наймав поета.
  • 11:30 - 11:36
    Він встає, декламує свою поему
    з пам'яті, і виходить за двері,
  • 11:36 - 11:38
    і одразу після цього
  • 11:38 - 11:39
    бенкетна зала валиться.
  • 11:41 - 11:43
    Завали вбивають усіх всередині.
  • 11:44 - 11:46
    І не просто усіх вбивають,
  • 11:46 - 11:49
    а нівечать тіла до невпізнання.
  • 11:50 - 11:52
    Ніхто не міг сказати, хто був всередині,
  • 11:52 - 11:55
    ніхто не знав, де вони сиділи.
  • 11:55 - 11:57
    Тіла не могли належно поховати.
  • 11:57 - 12:00
    Одна трагедія була помножена на іншу.
  • 12:02 - 12:04
    Сімонід, який стояв надворі, -
  • 12:04 - 12:06
    єдиний, хто вижив серед руїн,
  • 12:06 - 12:10
    заплющив очі і усвідомив,
  • 12:10 - 12:12
    що в своїй уяві
  • 12:12 - 12:17
    він чітко бачить,
    де сидів кожен гість на бенкеті.
  • 12:17 - 12:20
    І він взяв родичів за руки,
  • 12:20 - 12:22
    і привів кожного з них
    до їхніх близьких серед руїн.
  • 12:24 - 12:27
    В цю мить Сімонід з'ясував те,
  • 12:27 - 12:30
    про що, як на мене,
    ми всі інтуїтивно здогадуємося, -
  • 12:30 - 12:35
    попри те, що ми дуже погано
    пам'ятаємо імена та телефонні номери,
  • 12:35 - 12:38
    і дослівні вказівки наших колег,
  • 12:38 - 12:43
    ми маємо першокласну
    зорову та просторову пам'ять.
  • 12:44 - 12:48
    Якщо я б попросив вас відтворити
    перші 10 слів історії,
  • 12:48 - 12:50
    яку я тільки-но розповів про Сімоніда,
  • 12:50 - 12:53
    вам швидше за все
    буде непросто це зробити.
  • 12:53 - 12:57
    Але я готовий закластися,
  • 12:57 - 13:02
    що якби я попросив вас пригадати,
    хто сидить на коні, який вміє говорити,
  • 13:02 - 13:04
    у вашій вітальні прямо зараз,
  • 13:04 - 13:06
    ви зможете це побачити.
  • 13:06 - 13:09
    Ідея в основі палацу пам'яті -
  • 13:09 - 13:13
    створити у власній уяві будинок
  • 13:13 - 13:17
    і заселити його образами
    чи речами, які ви хочете запам'ятати -
  • 13:17 - 13:21
    що безглуздішим, дивнішим, химернішим,
  • 13:21 - 13:24
    смішнішим, непристойнішим
    та бридкішим буде образ,
  • 13:25 - 13:27
    то більше шансів він має запам'ятатися.
  • 13:27 - 13:30
    Ця методика згадувалася ще
    понад 2 тисячі років тому
  • 13:30 - 13:32
    в ранніх латинських трактатах з пам'яті.
  • 13:33 - 13:34
    Як це працює?
  • 13:34 - 13:41
    Скажімо, вас запросили
    виголосити промову на конференції TED,
  • 13:41 - 13:44
    і ви хочете зробити це з пам'яті,
  • 13:44 - 13:49
    зробити це так, як зробив би Цицерон,
  • 13:49 - 13:52
    якби його запросили
    на TEDxRome 2 тисячоліття тому.
  • 13:52 - 13:54
    (Сміх)
  • 13:54 - 13:55
    Що ви можете зробити -
  • 13:55 - 14:00
    це зобразити себе перед
    вхідними дверима вашого будинку.
  • 14:01 - 14:06
    І вам треба придумати якийсь
    навіжений, несусвітній, незабутній образ,
  • 14:06 - 14:09
    який нагадає, що перша річ,
    про яку ви хочете оповісти -
  • 14:09 - 14:11
    це те чудернацьке змагання.
  • 14:11 - 14:13
    (Сміх)
  • 14:13 - 14:15
    І тоді ви заходите всередину дому,
  • 14:15 - 14:19
    і ви побачите образ -
    Коржик сидить верхи на Містері Еді.
  • 14:19 - 14:21
    Це нагадає вам,
  • 14:21 - 14:23
    що потім ви хотіли представити
    вашого друга Еда Кука.
  • 14:24 - 14:26
    Згодом ви бачите Брітні Спірс,
  • 14:26 - 14:29
    яка пригадає вам смішний анекдот,
    що ви хочете розказати.
  • 14:29 - 14:31
    І ви йдете у свою кухню,
  • 14:31 - 14:33
    і четверта тема, про яку
    ви збиралися говорити -
  • 14:33 - 14:36
    була ця дивна подорож,
    що тривала протягом року,
  • 14:36 - 14:39
    і яких ви друзів тоді зустріли.
  • 14:41 - 14:45
    Саме так римські оратори
    запам'ятовували свої промови -
  • 14:45 - 14:48
    не дослівно, бо це
    тільки зіб'є вас з пантелику,
  • 14:48 - 14:50
    але по темах.
  • 14:51 - 14:53
    Навіть фраза "тематичне речення"
    (topic sentence)
  • 14:55 - 14:57
    походить з грецького слова "топос",
  • 14:57 - 14:59
    що означає "місце".
  • 14:59 - 15:03
    Це своєрідний відголос тих часів,
    коли люди осмислювали красномовство
  • 15:03 - 15:05
    в таких просторових поняттях.
  • 15:05 - 15:07
    Вислів "у першу чергу"
    (in the first place),
  • 15:07 - 15:10
    означає щось на кшталт "у першому місці
    вашого палацу пам'яті".
  • 15:11 - 15:12
    Це було так цікаво,
  • 15:12 - 15:14
    що я захопився цим.
  • 15:14 - 15:17
    І відвідав ще декілька
    таких змагань з пам'яті,
  • 15:17 - 15:19
    де в мене з'явилася ідея
    написати щось обширне
  • 15:19 - 15:22
    про цю субкультуру
    спортивних запам'ятовувачів.
  • 15:23 - 15:24
    Але була одна проблема.
  • 15:25 - 15:28
    Яка зводилася до того,
    що змагання з пам'яті -
  • 15:28 - 15:31
    це патологічно нудна подія.
  • 15:31 - 15:34
    (Сміх)
  • 15:34 - 15:38
    Направду, це мовби група людей
    сидить і здає вступні іспити,
  • 15:39 - 15:40
    і найдраматичніший момент -
  • 15:40 - 15:43
    це коли хтось починає
    масажувати свої скроні.
  • 15:43 - 15:45
    Але я журналіст
    і мушу щось написати.
  • 15:45 - 15:49
    Розумію, що в головах цих людей
    відбуваються феноменальні речі,
  • 15:49 - 15:50
    однак мені до них зась.
  • 15:50 - 15:54
    Тоді я збагнув - для того щоб
    розповісти їхню історію,
  • 15:54 - 15:56
    мені треба було
    трохи побути у їхній шкурі.
  • 15:56 - 16:00
    Я почав з намагання
    проводити 15-20 хвилин
  • 16:00 - 16:02
    кожного ранку, ще перед
    читанням Нью-Йорк Таймс,
  • 16:02 - 16:05
    аби просто щось згадувати.
  • 16:05 - 16:07
    Це міг бути вірш,
  • 16:07 - 16:10
    це могли бути імена зі щорічника,
    який я придбав на блошиному ринку.
  • 16:11 - 16:16
    І це було навдивовижу весело.
  • 16:17 - 16:18
    Це перевершило мої очікування.
  • 16:19 - 16:22
    Було весело, адже йдеться не тільки
    про тренування власної пам'яті.
  • 16:22 - 16:25
    Ти насамперед намагаєшся
    ставати все кращим і кращим
  • 16:25 - 16:27
    у створенні, у придумуванні
  • 16:27 - 16:30
    цих цілковито безглуздих,
    непристойних, сміхотворних
  • 16:30 - 16:33
    і, надіюся, незабутніх образів
    у своїй уяві.
  • 16:34 - 16:36
    І я серйозно захопився.
  • 16:36 - 16:42
    Це я в стандартній екіпіровці
    учасника змагань з пам'яті.
  • 16:42 - 16:43
    (Сміх)
  • 16:43 - 16:44
    Пара протишумових навушників,
  • 16:44 - 16:48
    набір захисних окулярів,
    які повністю затемнені,
  • 16:48 - 16:50
    окрім двох маленьких прорізів,
  • 16:50 - 16:55
    тому що відволікання є найбільшим
    ворогом спортивних запам'ятовувачів.
  • 16:57 - 17:00
    Врешті, я знову прийшов
    на те саме змагання,
  • 17:00 - 17:02
    про яке писав рік тому,
  • 17:02 - 17:04
    з ідеєю долучитися до нього
  • 17:04 - 17:07
    як журналіст та учасник водночас.
  • 17:08 - 17:11
    Це буде, думав я, чудовим епілогом
    до всього мого дослідження.
  • 17:11 - 17:14
    Такий експеримент провалився.
  • 17:15 - 17:16
    Я переміг у змаганні,
  • 17:16 - 17:18
    (Сміх)
  • 17:18 - 17:20
    що насправді не мало б статися.
  • 17:20 - 17:27
    (Оплески)
  • 17:27 - 17:31
    Це круто - вміти
    запам'ятовувати промови,
  • 17:31 - 17:35
    телефонні номери і списки покупок,
  • 17:35 - 17:37
    але це не головне.
  • 17:38 - 17:39
    Це все тільки трюки.
  • 17:40 - 17:44
    Вони працюють, оскільки
    ґрунтуються на основних принципах
  • 17:45 - 17:46
    функціонування нашого мозку.
  • 17:47 - 17:50
    І вам не потрібно
    будувати палаци пам'яті
  • 17:50 - 17:52
    чи запам'ятовувати
    колоду гральних карт,
  • 17:53 - 17:57
    щоб скористатися простим розумінням,
    як працює наш мозок.
  • 17:57 - 17:59
    Часто про людей
    з феноменальною пам'яттю
  • 17:59 - 18:01
    ми говоримо так, наче це
    вроджений дар,
  • 18:01 - 18:03
    але це не так.
  • 18:04 - 18:06
    Чудову пам'ять можна набути.
  • 18:07 - 18:10
    На базовому рівні, ми запам'ятовуємо,
    коли звертаємо увагу.
  • 18:11 - 18:13
    Ми запам'ятовуємо, коли ми залучені.
  • 18:13 - 18:18
    Коли ми можемо взяти
    фрагмент інформації чи знань
  • 18:18 - 18:20
    і з'ясувати, чому вона змістовна для вас,
  • 18:20 - 18:22
    чому важлива, чим колоритна.
  • 18:22 - 18:26
    Коли зможемо обробити ці дані так,
    що вони стануть значущими
  • 18:26 - 18:29
    у світлі усіх інших речей,
    які витають у наших головах.
  • 18:30 - 18:33
    Коли ми можемо перетворити
    Пекарів у пекарів.
  • 18:35 - 18:37
    Палац пам'яті,
    усі ці мнемотехніки -
  • 18:37 - 18:39
    це лише хитрощі.
  • 18:39 - 18:41
    Якщо розібратися,
    це навіть не хитрощі.
  • 18:42 - 18:44
    Вони працюють, тому що
    змушують працювати вас.
  • 18:45 - 18:48
    Вони задіюють глибинні пласти
  • 18:48 - 18:50
    мислення та зосередженості,
  • 18:50 - 18:54
    що їх ми зазвичай не тренуємо.
  • 18:54 - 18:56
    Але нема жодних хитрощів.
  • 18:57 - 18:59
    Це методи зробити
    інформацію незабутньою.
  • 19:00 - 19:04
    І найголовніша річ, яку я би хотів,
    щоб ви запам'ятали, і яку я взяв для себе
  • 19:04 - 19:10
    із зустрічі з І Пі, який мав амнезію
    і навіть не пам'ятав про власні
  • 19:10 - 19:12
    проблеми з пам'яттю -
  • 19:12 - 19:18
    це те, що наше життя - це
    сума всіх наших спогадів.
  • 19:19 - 19:25
    Скільки з них ми готові втратити
  • 19:25 - 19:29
    з наших і так уже нетривалих життів,
  • 19:29 - 19:34
    гублячи себе в наших
    Blackberry і iPhone,
  • 19:34 - 19:39
    і не звертаючи увагу на людей,
    які існують довкола нас,
  • 19:39 - 19:41
    які говорять з нами,
  • 19:41 - 19:45
    а ми такі ліниві, що навіть
    не маємо бажання вникати?
  • 19:47 - 19:49
    Я виявив на власному прикладі,
  • 19:49 - 19:53
    що в нас прихований
    феноменальний хист
  • 19:53 - 19:55
    до запам'ятовування.
  • 19:55 - 19:58
    Проте якщо ви хочете
    жити незабутнім життям,
  • 19:58 - 20:01
    ви маєте бути людиною,
  • 20:01 - 20:03
    яка пам'ятає про запам'ятовування.
  • 20:03 - 20:04
    Дякую вам.
  • 20:04 - 20:08
    (Оплески)
Title:
Досягнення пам'яті, на які здатний кожен
Speaker:
Джошуа Фор
Description:

Існують люди, які можуть хутко запам'ятати списки із тисячі номерів, порядок карт в колоді (або в десятьох!), і навіть більше. Науковий письменник Джошуа Фор описує метод --який називається палац пам'яті-- і розкриває найчудовішу його рису: кожен може навчитися, як використовувати його. Навіть сам Джошуа.
more » « less
Video Language:
English
Team:
closed TED
Project:
TEDTalks
Duration:
20:28

Ukrainian subtitles

Revisions

Our website uses cookies for analysis purposes.